Круглий стіл на тему «Основні моменти другого і третього рівнів пенсійної реформи»: роз’яснення від авторів законопроекту

  • 22/06/2018

Основні аспекти реалізації пенсійної реформи в Україні, зокрема законопроект № 6677 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування”, обговорили під час круглого столу народні депутати, експерти, урядовці у прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ.

20 червня компанія ЛІГА:ЗАКОН провела круглий стіл на тему: «Основні моменти другого і третього рівнів пенсійної реформи». В обговоренні досить актуальної теми суспільства, що безпосередньо стосується всіх громадян, взяли участь: Юрій Соловей, народний депутат, БПП «Солідарність»; Валерій Карпунцов, народний депутат, БПП «Солідарність»; Наталія Веселова, народний депутат; Олександр Залєтов, член комісії Нацкомфінпослуг Україна; Юрій Бурков, директор АПФ «Центр персоніфікованого обліку», член ради Національної асоціації пенсійних фондів та адміністраторів (НАПФА); Тетяна Сальникова, Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів; Юрій Циганок, керівник Центру аналітики бухгалтерського напряму компанії ЛІГА:ЗАКОН.

Один із авторів законодавчої ініціативи народний депутат («Солідарність», БПП) Юрій Соловей зазначив, що законопроект визначає концепцію нової політики у сфері пенсійного забезпечення України. «Солідарна система вже сьогодні, не кажучи про перспективу наступних 30 років, себе вичерпує», – констатував він.

Юрій Соловей нагадав, що фактично бюджет Пенсійного фонду на 50 % складається з державних дотацій. «Загалом, потрібно чесно сказати, що сьогодні виплата пенсій – це соціальна допомога з боку держави», – сказав він.

«Виходячи з цього, – продовжив парламентарій, – Україна потребує нової пенсійної політики. Це обумовлено негативною демографічною ситуацією, масовим виїздом за кордон громадян, а також тим, що в країні так і не вдалося створити умови для детінізації зарплат, незважаючи на зниження соціального внеску для роботодавців.

Якщо ми говоримо про те, якою має бути пенсійна політика України, то, на нашу думку, не потрібно вигадувати велосипед. Нам потрібно зробити аналіз усіх нинішніх успішних практик у світі. І їх модифікацію впровадити в Україні», – уважає Юрій Соловей.

«Світовий досвід свідчить, – сказав він, – що подолання кризових явищ у таких країнах як Чилі або Польща стало можливим завдяки впровадженню пенсійної реформи. Відповідно, деякі народні депутати виступили з ініціативою впровадження з 1 січня 2019 року обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. При цьому, – додав народний депутат, – ця норма вже існує в чинному законодавстві.

Отже, можна або впроваджувати накопичувальну систему, ґрунтуючись на чинній нормативній базі, або прийняти законопроект № 6677. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб розглянути цей законопроект найближчим часом», – сказав народний депутат, висловивши надію, що нормативний акт у першому читанні буде прийнято вже на цій парламентській сесії.

Зі свого боку народний депутат України («Солідарність», БПП) Валерій Карпунцов наголосив, що впровадження системи створить умови для стабільності системи й детінізації коштів, що, відповідно, мотивуватиме економіку країни до зростання. «Зрозуміло, що і суб’єкт, який бере участь у цій системі, матиме персональні вигоди, персональний рахунок, зможе оперувати ним у різних сферах життєдіяльності», – сказав він, додавши, що різні фобії стримують розвиток цього сегмента.

Директор департаменту Міністерства соціальної політики України Валентина Кудін визнала, що одним із плюсів солідарної системи є її надійність і стабільність. «Але ще в 2004 році було сказано, що солідарної системи недостатньо для того, щоб була гідна пенсія», – зазначила вона.

Водночас вона додала, що основне завдання як солідарної, так і накопичувальної системи – повернути людині кошти, які вона відраховувала протягом трудової діяльності. При цьому необхідно підвищити роль «розумної людини» у питанні повернення коштів. У цьому випадку таку роль може бути покладено на Раду накопичувального фонду. «Я акцентую увагу на тому, що це система для молоді. Вона поширюватиметься на зайняте населення, а не на те, яке сьогодні офіційно не працює», – сказала Валентина Кудін.

Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальникова погодилася з тим, що одним із найважливіших є питання захисту коштів громадян. Зокрема, ідеться про ризики впровадження накопичувальної системи під час кризи.

За її словами, аби мінімізувати втрати, необхідна диверсифікація ризиків. «Фонди, які це робили, забезпечували дохідність від 80 до 90 %», – зазначила Тетяна Сальникова.

Не менш важливим, уважає Голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, є також надання можливості громадянину перевести кошти в інший фонд. Відповідно, для цього необхідна достатня кількість таких фондів.

«Тобто перше – диверсифікація коштів. Друге – можливість людини перевести свої кошти в будь-який інший фонд. Це зобов’язує людину бути більш відповідальним за своє майбутнє. Це підвищуватиме якість послуг і прозорість», – підсумувала вона.

Учасники дискусії зупинилися на конкретних положеннях законопроекту, висловили свої побоювання й побажання з приводу подальшого реформування пенсійної системи.