Відповіді на питання до онлайн-конференції ГУ ДФС у м. Києві на тему “Контрольно-перевірочні заходи у 2018 році”

  • 31/05/2018

15 травня на Facebook-сторінці компанії ЛІГА:ЗАКОН відбулась ексклюзивна онлайн-конференція Головного управління ДФС у м. Києві на тему: «Контрольно-перевірочні заходи ГУ ДФС у м. Києві у 2018 році».

Спікери:

ЛагутенкоЗлата Лагутіна, заступник начальника Головного управління ДФС у м. Києві, радник податкової та митної служби I рангу, Заслужений економіст України, кандидат економічних наук зі спеціальності “Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)”, сертифікований аудитор (сертифікат серії “А” з 2004 року);

Якушко

Інна Якушко, начальник Департаменту аудиту Головного управління ДФС у м. Києві, радник податкової та митної служби II рангу. Стаж роботи в органах державної податкової служби – понад 18 років.

У рамках заходу глядачі мали можливість поставити запитання експертам від ДФС у коментарях до Інтернет-трансляції. Нижче публікуємо відповіді на них.

Ирина Нараевская: Що відбувається, коли платника не знайшли для проведення перевірки?

Відповідь:

У разі якщо під час організації та проведення документальних перевірок установлено факт відсутності платника податків (або уповноважених ним осіб) за місцезнаходженням (місцем проживанням), у той самий день складають акт перевірки місцезнаходження платника податків (або уповноважених ним осіб). У разі встановлення відсутності платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання) посадові особи уповноваженого органу ДФС, які здійснюють (очолюють) документальну перевірку, уживають заходів згідно з розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300, зі змінами.

Oxana Karpenko: Добрий день! Підкажіть, на яких підставах органи ДФС здійснюють проведення документальних перевірок у разі отримання ними судового рішення суду (слідчого судді)? (ФОП Карпенко)

Відповідь:

Проведення вказаних документальних перевірок здійснюють на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України органи Державної фіскальної служби, визначені у відповідному рішенні суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки.

У такому випадку керівник органу Державної фіскальної служби видає наказ про проведення перевірки, яку здійснюють відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, на підставі відповідного документа, передбаченого цим підпунктом Кодексу (тобто рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки).

Alexander Yefimchuk: Що каже ДФС на рахунок постійних змін плану-графіка документальних перевірок, які вносилися після 31.12.17? Хто це санкціонує та контролює прозорість процесу?

Відповідь:

Згідно з Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 р. за № 751/27196 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.02.2017 р. № 294).

Andrey Suprem: Як департамент аудиту відстежує повноту нарахування та сплати адвокатами (самозайнятими особами) податків, якщо кошти виплачуються готівкою? У книзі доходів і витрат у разі готівкового розрахунку адвокат може не вказувати суму отриманого гонорару.

Відповідь:

На департамент аудиту покладено функції здійснення документальних перевірок тільки юридичних осіб.

KAN Development – КАН Девелопмент: Чи повинен представник контролюючого органу (ревізор-інспектор) під час виходу на позапланову (планову) виїзну перевірку вручати копію наказу й направлення платнику?

Відповідь:

Під час виходу на позапланову (планову) виїзну перевірку, керуючись п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадова особа має право розпочати проведення документальної виїзної перевірки лише після вручення копії наказу про проведення перевірки з необхідними реквізитами під розписку, пред’явити направлення з відповідними реквізитами на перевірку та службове посвідчення.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України в разі відмови посадовими особами або представниками підприємства розписатися в направленні на перевірку представник контролюючого органу складає акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку цей акт є підставою для початку перевірки.

Kristina Mofa: Добрий день! Підкажіть, чи можуть бути продовжені строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення?

Відповідь:

Відповідно до п. 56.14 ст. 56 Податкового кодексу України строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами й на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 цього Кодексу.

Так, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

пп. 102.6.1 – перебував за межами України;

пп. 102.6.2 – перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

пп. 102.6.3 – перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

пп. 102.6.4 – мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

пп. 102.6.5 – був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

 Volodymyr Gagan: Добрий день! Чи виникають зобов’язання з ПДВ у підприємства, що ліквідується, у разі повернення статутного капіталу засновнику майном у розмірі внеску? (ТОВ “КАУ”)

Відповідь:

Згідно з пп. “а” п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання товарів – це будь-яке передання права на розпорядження товарами як власник, у тому числі обмін (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, операція з повернення засновникам статутного капіталу майном у розмірі внеску, попередньо внесеного ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їхнього виходу з-поміж засновників або учасників такої юридичної особи є об’єктом оподаткування податком на додану вартість і підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Алина Карпенко:Поясніть, будь ласка, методику донарахування податку на прибуток.

Відповідь:

Під час проведення документальних перевірок платників податків із питань контролю за повнотою нарахування податкових зобов’язань із податку на прибуток перевірці підлягає отриманий платником податків прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності платника відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Оксана Ігнатенко: Добрий день! Відповідно до постанови КМУ збільшено перелік держав із низькою податковою юрисдикцією, у т. ч. потрапила й Грузія. Підприємство у 2018 році здійснювало господарські операції з непов’язаною особою – нерезидентом із Грузії. Чи повинно підприємство подавати звіт про контрольовані операції за 2018 звітний рік до органів ДФС України?

Відповідь:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1045 Грузію включено до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р. № 108 (набула чинності 07.03.2018) Грузію виключено з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 Податкового кодексу України.

Господарські операції визнаються контрольованими, якщо дотримано такі критерії:

– річний дохід платника податків у 2018 році перевищує 150 млн грн;

– обсяг господарських операцій, здійснених у період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з нерезидентом перевищує 10 млн грн.

У разі якщо річний дохід суб’єкта господарювання у 2018 році перевищує 150 млн грн й обсяг господарських операцій із непов’язаною особою – нерезидентом із Грузії, здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн грн, необхідно подати звіт про контрольовані операції за 2018 звітний рік до органів ДФС України.

Inna Blond: Чи має право підприємство, яке здійснювало подання податкової звітності в електронному вигляді, подавати звітність в електронному вигляді (у т. ч. ліквідаційну) після внесення запису про припинення діяльності до ЄДР?

Відповідь:

Пунктом 14 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557, дія договору про визнання електронних документів і пов’язаних із ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема, після отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи або за наявності в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків у контролюючому органі.

KAN Development КАН Девелопмент: Чи є передання оригіналів первинних документів на вимогу слідчого підставою для відтермінування строків проведення документальної перевірки?

Відповідь:

Вилучення “оригіналів первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів” вимагає від податкового органу перенесення термінів проведення перевірки до моменту забезпечення доступу або надання копії документів, що були вилучені (п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України).

Водночас отримання вимоги слідчого не викликає в підприємства обов’язку надання документів, що запитуються. Тобто підприємство має повне право відмовити слідчому.

У разі добровільного ненадання документів слідчий звертатиметься до суду щодо отримання тимчасового доступу до них. При цьому слідчий під час судового засідання повинен буде аргументувати таку необхідність, у тому числі за участю представника платника податків.

Лише вилучення первинних та інших документів на підставі ухвали слідчого судді буде підставою для зупинення податкової перевірки.

Отже, між вилученням документів на підставі вимоги слідчого й на підставі ухвали слідчого судді є істотна відмінність. Так, передання документів на вимогу слідчого фактично є не вилученням, а добровільним переданням. Відповідно, під час прийняття рішення про перенесення строків податкової перевірки згідно з п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України передання документів на вимогу слідчого податковий орган не розглядатиме як підставу для такого зупинення.

По-перше, вимога слідчого не зобов’язує суб’єкта господарювання до надання первинних документів, по-друге, передання документів на вимогу слідчого не є підставою для перенесення строків податкової перевірки.

Виктория Васковская: Добрий день! Чи можливо зняття з обліку суб’єктів господарювання, що ліквідуються, без проведення документальної перевірки?

Відповідь:

Наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 р. № 839, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2017 р. за № 1328/31196, внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588.

Зокрема, виключено положення, які стосувалися питання прийняття рішень про призначення перевірок платників податків у зв’язку з їх припиненням, а також виключних підстав для прийняття рішення про недоцільність проведення таких перевірок (п. п. 11.9 – 11.12 розд. ХІ Порядку № 1588).

При цьому з урахуванням позиції Державної фіскальної служби України з метою ефективного й раціонального використання робочого часу керівник приймає рішення про доцільність проведення перевірки у зв’язку з припиненням лише тих платників, які мають ризики в діяльності.

Такі рішення приймають стосовно суб’єктів, за якими не встановлено ризиків у їх діяльності, а саме: не звітує або звітує про відсутність ведення господарської діяльності, не має відкритих розрахункових рахунків (не відкривалися, закриті більш ніж 1095 днів або отримано виписку банку про відсутність руху коштів), не має податкового боргу або надміру сплачених коштів, не має працівників (усіх звільнено), анульовано свідоцтва платника ПДВ, виключено з реєстрів платників єдиного податку або реєстру неприбуткових організацій, немає об’єктів оподаткування, анульовано акредитацію на митниці тощо.