ЛІГА:ЗАКОН у партнерстві з ГУ ДФС у м. Києві відповідає на запитання аудиторії інтернет-конференції «Блокування податкових накладних – як будемо жити далі?»

  • 25/04/2018

 Людмила ДемченкоЛюдмила Демченко: ГУ ДФС у м. Києві готова надавати всебічну інформаційну допомогу платникам із питань блокування податкових накладних.

Нещодавно на сторінці ЛІГА:ЗАКОН у соціальній мережі Facebook наживо транслювалась ексклюзивна онлайн-конференція на тему «Блокування податкових накладних – як будемо жити далі?» (запис доступний за лінком: https://www.facebook.com/LIGAZAKON/videos/1716650688391029/). У заході взяли участь начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко та заступник начальника ГУ ДФС у м. Києві Олена Крупнова.

За словами Людмили Демченко, у столиці зареєстровано 74 000 платників податків на додану вартість. Упродовж II півріччя 2017 року в Києві через Систему реєстрації було подано 21 млн податкових накладних на суму 122 млрд грн. При цьому 300 тис. ПН було заблоковано. Серед заблокованих податкових накладних анонсовано 40 % підприємств реального сектору. Через це відновлено практику проведення безкоштовних тематичних семінарів з питань блокування. «Крім того, отримати відповідні консультації працівників ДФС столиці можна за телефонними номерами (044) 461-77-11, (044) 461-76-97. Також, у разі зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають платникам всебічну інформаційну допомогу в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) щоденно в робочі дні (з понеділка по четвер – із 17:00 до 18:00, у п’ятницю – з 15:45 до 16:45)», – повідомила начальник Головного управління ДФС у м. Києві.

Своєю чергою заступник начальника ГУ ДФС у м. Києві Олена Крупнова під час онлайн-заходу розповіла слухачам про:

  • оновлений порядок зупинення реєстрації ПН/РК;
  • етапи аналізу ПН/РК;
  • особливості дворівневої системи прийняття рішень комісіями, які розглядають надані платниками документи;
  • нововведення в системі визначення наявності ризиків.

Загалом, спілкування з аудиторією відбувалося у форматі відповідей представників ГУ ДФС у м. Києві на запитання платників податків, а саме:

– Чи вважається «скруткою», коли підприємство формує податковий кредит за рахунок товарів, але при цьому своїм контрагентам, крім товарів, надає послуги?

– Згідно з вимогами п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. №117, для всіх платників визначається позитивна податкова історія, зокрема й для платників, які серед видів діяльності мають послуги та використовують товари під час їх надання (наприклад, ремонт, автоперевезення тощо).

Крім того, нова система аналізу ПН/РК складається з чотирьох етапів:

  • відсікаючий;
  • контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
  • моніторинг відповідності показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника;
  • перевірка ризиковості здійснення операцій.

Завдяки цій конструкції очікуємо суттєвого зменшення кількості податкових накладних, реєстрацію яких буде зупинено.

 

– Уточніть, будь ласка, як віднині працюватиме система СМКОР для аграрних підприємств і які відсікаючі критерії прописано для цього сектору економіки? Дякую!

– Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, система СМКОР запрограмована на такі відсікаючі ознаки:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному в цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < Pм х 1,4.

Згідно з п. 7 цього Порядку за результатами автоматизованого моніторингу не підлягає зупиненню реєстрація ПН/РК, складених платником із позитивною податковою історією, показником якої, зокрема, є наявність власних (право власності/користування), орендованих земельних ділянок площею понад 200 га включно або наявність орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менш як 0,5 га (станом на 01.01.2018), що задекларовані до 20.02.2018.

Крім того, п. 35 Порядку передбачено, що  таблицю даних платника податку ДФС враховує в автоматичному режимі, якщо таку таблицю подали:

  • платники податку – сільськогосподарські товаровиробники, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»; та/або
  • сільськогосподарські товаровиробники, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу (у редакції, чинній на 31 грудня 2016 р.) і в яких у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди є земельні ділянки, загальна площа яких становить понад 200 га включно станом на 1 січня, що відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та в ній зазначено коди згідно з УКТЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів: живі тварини (група 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (група 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (група 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (група 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (група 08); зернові культури (група 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (група 12).

 

– Чому почалося блокування підприємств із оборотом до 500 тис. грн, якщо цей відсікаючий критерій унеможливлює моніторинг у принципі?

– Згідно з постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, якщо податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Крім того, зазначений критерій працює, якщо керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

У разі факту блокування податкової накладної з обсягом постачання менше за 500 тис. грн для детального аналізу просимо надати код платника податку та номер і дату податкової накладної.

 

– 500 тис. грн – це відсікаючий критерій, чому заблоковано податкові накладні в платника ПДВ за обсягу 270 тис.?

– Згідно з постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, якщо податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Крім того, зазначений критерій працює, якщо керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

У разі факту блокування податкової накладної з обсягом постачання менше за 500 тис. грн для детального аналізу просимо надати код платника податку та номер і дату податкової накладної.

 

– Чи враховується під час розрахунку податкового навантаження сума ПДФО та військового збору в складі сплачених податків?

– Враховується. Відповідно до пп. 3.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, у розрахунку бере участь: «загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами».

 

– Ви що зовсім..? Кому потрібен цей СМКОР? Точно не малому й середньому бізнесу!

– Питання не належить до компетенції ГУ ДФС у м. Києві.

 

– Про які «скрутки» можна говорити, якщо підприємство надає транспортні послуги та має податковий кредит із запчастин і палива в мінімальному розмірі?

– Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, якщо податкові накладні / розрахунки коригування склав платник податку, який має позитивну податкову історію, то реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється.

Для запобігання блокуванню реєстрації податкових накладних на однотипні операції п. 29 цього Порядку передбачено можливість подання платником податку до ДФС таблиці даних платника податку за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку треба зазначити:

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів згідно з УКТЗЕД, які постачає (виготовляє) та/або придбаває (отримує) платник податку;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які постачає (виготовляє) та/або придбаває платник податку.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

До речі, усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

 

– У нас заблоковано всі ПН, виписані після 22 березня 2018 р., з посиланням на пп. 1.6 п. 1. Які конкретно треба подавати пояснення?

– Вимогами п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Також п. 15 зазначеного Порядку передбачено можливість подання письмових пояснень і копій документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТЗЕД або кодами послуг за Державним класифікатором продукції та послуг).

 

– Відвідування семінарів для вирішення проблем, які спеціально замовчуються в нормативних актах, – це не вихід.

– Практика проведення Головним управлінням ДФС у м. Києві семінарів є постійною та направлена на надання роз’яснень нововведень у податковому законодавстві.

 

– Тобто податкові, помилково зареєстровані та заблоковані, знімуть ПК? І це не врегульовано?

– Повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання відповіді з порушеного питання, тому за потреби пропонуємо повторно звернутися з наданням реєстраційних даних платника та детального опису проведених операцій.

 

– Скажімо, підприємство одержало від покупця передоплату 1 млн грн, як система моніторингу враховуватиме актуальність першої події, адже в підприємства ще немає на балансі таких товарів?

– Нова система аналізу ПН/РК має чотири етапи:

  • відсікаючий;
  • контроль наявності ознак ризиковості платника податку;
  • моніторинг відповідності показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника;
  • перевірка ризиковості здійснення операцій.

Завдяки цій конструкції очікуємо суттєвого зменшення кількості податкових накладних, реєстрацію яких буде зупинено.

Для запобігання блокуванню реєстрації податкових накладних на однотипні операції п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, передбачено можливість подання платником податку до ДФС таблиці даних платника податку за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку треба зазначити:

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів згідно з УКТЗЕД, які постачає (виготовляє) та/або придбаває (отримує) платник податку;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які постачає (виготовляє) та/або придбаває платник податку.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

До речі, усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

 

– Як перевірити контрагента на предмет того, що це реальне підприємство? Податкова може видати довідку, як?

– Відповідний інструмент, з допомогою якого можна дізнатися більше про свого бізнес-партнера, є на сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/businesspartner).

Щоб перевірити надійність Вашого ділового партнера, достатньо знати його код ЄДРПОУ або точну назву.

 

– Коли у квитанції будуть зазначатися розрахункові показники критеріїв, передбачені п. 13 постанови № 117?

– Питання не належить до компетенції ГУ ДФС у м. Києві.

 

– Цікаво, додзвонитися можна буде чи, як завжди: усі зайняті, ваші запитання на розгляді або дзвоніть у район тощо?!

– З питань блокування податкових накладних до ГУ ДФС у м. Києві можна звертатися за тел.: (044) 461-77-11, (044) 461-76-97.

Також для платників податків із столиці Головне управління ДФС у м. Києві запровадило надання роз’яснень із зазначеної теми, що відбувається в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Щоденно в робочі дні (з понеділка по четвер – 17:00 – 18:00, у п’ятницю – 15:45 – 16:45) фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають інформаційну допомогу платникам Києва в разі зупинення податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

– Стосовно відсікаючих критеріїв: згідно з постановою № 117 обороти до 500 тис. не підпадають під моніторинг. З почутих роз’яснень доходжу висновку, що СМКОР блокує податкові, порушуючи постанову Кабміну, так?

– Згідно з постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, якщо податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Крім того, зазначений критерій працює, якщо керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка обіймає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

У разі факту блокування податкової накладної з обсягом постачання менше за 500 тис. грн для детального аналізу просимо надати код платника податку та номер і дату податкової накладної.

 

– Особисті зустрічі потрібні для чого? Чому ця система реально блокує, а ще стільки недопрацювань?

– На виконання сервісної функції ДФС України, ГУ ДФС у м. Києві проводить семінари для платників податків, що передбачено планами роботи на 2018 рік.

 

– Який ризик блокування ПН для «новеньких» платників, якщо обсяг постачання в ПН буде значно більшим за 500 тис. грн (вхідна та вихідна номенклатури – однакові)?

– На сайті ДФСУ оприлюднено перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, установлені Державною фіскальною службою України та погоджені Міністерством фінансів України (лист від 21.03.2018 р. № 960/99-99-07-18), а також перелік критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій (лист від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18).

Отже, платник податків має позитивну податкову історію в разі відповідності одному з таких критеріїв:

  • обсяг постачання/реалізації не перевищує 150 тис. грн на одного покупця – платника податку;
  • 50 % загального обсягу постачання/реалізації неплатнику ПДВ;
  • торгівля однаковими товарами;
  • залишкова вартість основних засобів становить понад 1 млн грн;
  • наявність власних (орендованих) земельних ділянок площею понад 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менш як 0,5 га;
  • сплата ЄСВ відповідно до мінімальної з/п х 1,5 раза ≈ 1200 грн;
  • загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить понад 5 млн грн.

 

– Добрий день! Уточніть, будь ласка, номери телефонів, за якими можна звертатися з питань блокування податкових накладних. Дякую!

– З питань блокування податкових накладних до ГУ ДФС у м. Києві можна звертатися за тел.: (044) 461-77-11, (044) 461-76-97.

Також для платників податків із столиці Головне управління ДФС у м. Києві запровадило надання роз’яснень із зазначеної теми, що відбувається в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Щоденно в робочі дні (з понеділка по четвер – 17:00 – 18:00, у п’ятницю – 15:45 – 16:45) фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають інформаційну допомогу платникам Києва в разі зупинення податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

– Як подавати повідомлення, коли заблоковано кілька ПН за одним контрагентом?

– У платників ПДВ тепер є право подати один пакет документів до декількох заблокованих податкових накладних. Але за умови, якщо:

  • такі податкові накладні складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або
  • у таких податкових накладних відображено однотипні операції.

Для запобігання блокуванню реєстрації податкових накладних на однотипні операції п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, передбачено можливість подання платником податку до ДФС таблиці даних платника податку за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку треба зазначити:

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів згідно з УКТЗЕД, які постачає (виготовляє) та/або придбаває (отримує) платник податку;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які постачає (виготовляє) та/або придбаває платник податку.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

Усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

Однак Комісія має право змінити своє рішення щодо врахування Таблиці, якщо отримає податкову інформацію, що свідчить про зазначення платником у ній недостовірної інформації.

 

– Де в Електронному кабінеті відображено коефіцієнт податкового навантаження?

– Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховує ДФС станом на 1-ше число календарного місяця. Кожного 10-го числа воно стає доступним платнику податку в Електронному кабінеті.

Функціонування електронних сервісів для платників податку на додану вартість ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, і через офіційний веб-портал ДФС України, забезпечує орган ДФС центрального рівня (тобто ДФС України).

 

– У нас також заблоковано всі ПН через одну й ту саму причину. Подаємо спочатку таблицю, потім такі самі пояснення, як і минулого року?

– У платників ПДВ тепер є право подати один пакет документів до декількох заблокованих податкових накладних. Але за умови, якщо:

  • такі податкові накладні складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або
  • у таких податкових накладних відображено однотипні операції.

Для запобігання блокуванню реєстрації податкових накладних на однотипні операції п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, передбачено можливість подання платником податку до ДФС таблиці даних платника податку за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку треба зазначити:

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів згідно з УКТЗЕД, які постачає (виготовляє) та/або придбаває (отримує) платник податку;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які постачає (виготовляє) та/або придбаває платник податку.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

До речі, усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

 

– Вони заблокували, а ви маєте вчасно подати. А якщо фізично встигнути неможливо – бухгалтерові здохнути на роботі? (Прим. – збережено стиль автора.)

– Згідно з п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, платникмає право подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу впродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку в разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунка коригування в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії інформацію у вигляді таблиці даних платника податків за встановленою формою.

У таблиці даних платника податку треба зазначити:

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів згідно з УКТЗЕД, які постачає (виготовляє) та/або придбаває (отримує) платник податку;
  • коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які постачає (виготовляє) та/або придбаває платник податку.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

До речі, усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

 

– Принципово! Чому підприємства мають виконувати функцію поліцейських. Виявити нелегалів – це обов’язок податківців, які мають попереджувати платників, а не блокувати. А виходить, що ми повинні випускати продукцію, сплачувати податки й вести пошукову діяльність. Як я можу бути впевнена в контрагенті, хто видасть гарантію?

– Згідно з вимогами п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, для всіх платників визначається позитивна податкова історія, зокрема й для платників, які серед видів діяльності мають послуги та використовують товари під час їх надання (наприклад, ремонт, автоперевезення тощо).

На сайті ДФС України є інструмент, з допомогою якого можна дізнатися більше про свого бізнес-партнера (http://sfs.gov.ua/businesspartner).

Щоб перевірити надійність Вашого ділового партнера, достатньо знати його код ЄДРПОУ або точну назву.

 

– Чому цей час реорганізації та розроблення не тестовий?!

– Відповідно до п. 9 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, функціонує в тестовому режимі.

 

– Чому важкий час не тестовий?!

– Відповідно до п. 9 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, функціонує в тестовому режимі.

 

– Взагалі-то, прийміть нашу пропозицію про скасування СМКОР!

– Зазначене питання не належить до компетенції ГУ ДФС у м. Києві.

 

– А як щодо порушення Конституції України?

– Зазначене питання не належить до компетенції ГУ ДФС у м. Києві.

 

– Що з виробництвом? Код у код уже не критично?

– Згідно з вимогами п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, для всіх платників визначається позитивна податкова історія, зокрема й для платників, які займаються виробництвом та використовують у ньому придбані товари.

Поки Таблиця врахована – ПН/РК за операціями, зазначеними в ній, не блокуються.

До речі, усі таблиці, прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і під час реалізації нової системи.

 

– Чи буде можливість переглянути запис вебінару та які телефони для Києва?

– З питань блокування податкових накладних до ГУ ДФС у м. Києві можна звертатися за телефонами: (044) 461-77-11, (044) 461-76-97.

Також для платників податків із столиці Головне управління ДФС у м. Києві запровадило надання роз’яснень із зазначеної теми, що відбувається в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Щоденно в робочі дні (з понеділка по четвер – 17:00 – 18:00, у п’ятницю – 15:45 – 16:45) фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають інформаційну допомогу платникам Києва в разі зупинення податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Запис вебінару можна переглянути на сторінці ЛІГА:ЗАКОН у Facebook за лінком: https://www.facebook.com/LIGAZAKON/videos/1716650688391029/.

 

– Найголовніше запитання: що з помилковими ПН, котрі потрапили під блокування?

– Згідно з п. 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, платник має право подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу впродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, установленому для податкових накладних, і зареєстрованого в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складають і в разі виправлення помилок, зроблених під час складання податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з індивідуальною податковою консультацією ДФСУ від 05.12.2017 р. № 2817/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та п. 192.1 Податкового кодексу розрахунок коригування можна скласти тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

 

– Телефони тільки для Києва? Що робити іншим регіонам?

– Відповідно до Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, створено комісії регіонального рівня.

 

– На яку кількість кодів оптимально подавати таблицю?

– Згідно з п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 та вказати дані платника податків, передбачені п. 30 цього Порядку.

Водночас зазначаємо, що порівняно з попереднім варіантом форма таблиці платника податків суттєво не змінилася. Тому для її заповнення можна скористатися Інструкцією щодо заповнення Таблиці, яку надано ДФСУ 21.07.2017 на сайті (http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf).

 

– Що робити іншим регіонам?

– Відповідно до Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, створено комісії регіонального рівня.

 

– Що буде з ПН, щодо яких ДФС не прийняла позитивного рішення до 12.2017?

– Відповідно до останнього абзацу пп. 201.16.3 Податкового кодексу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

 

– З чим пов’язана проблема реєстрації РК на повернення частини товару? (Система вимагає 2 рядки: 1-й повністю знімає всю первісну кількість, 2-й – нова кількість (за вирахуванням повернення).)

– Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то розрахунок коригування до такої податкової накладної потрібно складати в порядку, передбаченому для розрахунка коригування в разі зміни номенклатури товарів/послуг.

Повна:

Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунка коригування до податкової накладної, складеного в порядку, установленого для податкових накладних, і зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТЗЕД чи коду ДКПП.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, зроблених під час складання податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, що передбачає, зокрема, у розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:

  • у першому рядку:

– у графі 1 треба зазначити № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;

– у графі 2 – причину коригування «Зміна кількості»;

– значення граф 3 – 6 відповідають значенням відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 7 зі знаком «-» необхідно зазначити значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

– графи 9 – 10 заповнювати не потрібно;

– значення граф 11, 12 відповідають значенням відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 13 зі знаком «-» треба зазначити значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;

  • у другому рядку:

– у графі 1 потрібно зазначити новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то в графі 1 треба зазначити номер 11).

– у графі 2 – причину коригування «Зміна кількості»;

– значення граф 3 – 6 відповідають значенням відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 7 необхідно зазначити правильне значення кількості товарів/послуг;

– у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

– графи 9 – 10 заповнювати не потрібно;

– значення граф 11, 12 відповідають значенням відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 13 треба зазначити правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

 

– А що з коригуваннями?

– Повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання відповіді з порушеного питання, тому за потреби пропонуємо повторно звернутися з наданням реєстраційних даних платника та детального опису проведених операцій.

 

– Запитання стосовно нового алгоритму заповнення коригувань до податкових. Де прописано цей механізм? Усі наші бухсистеми налаштовані на старий його варіант. Тож тепер РК до податкової не відповідають поворотній накладній. І виходить, що для однієї поворотної накладної на кожний рядок треба окремий РК, оскільки один товар повертається частково, а інший – повністю. Отже, у цьому випадку маємо дві причини повернення, тому такий РК не реєструється.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то розрахунок коригування до такої податкової накладної потрібно складати в порядку, передбаченому для розрахунка коригування в разі зміни номенклатури товарів/послуг.

Повна:

Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунка коригування до податкової накладної, складеного в порядку, установленому для податкових накладних, і зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної потрібно скласти також і в разі, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТЗЕД чи коду ДКПП.

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, зроблених під час складання податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, що передбачає, зокрема, у розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Якщо після складання й реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:

  • у першому рядку:

– у графі 1 треба зазначити № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;

– у графі 2 – причину коригування «Зміна кількості»;

– значення граф 3 – 6 відповідають значенням відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 7 зі знаком «-» необхідно зазначити значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

– графи 9 – 10 заповнювати не потрібно;

– значення граф 11, 12 відповідають значенням відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 13 зі знаком «-» треба зазначити значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;

  • у другому рядку:

– у графі 1 необхідно зазначити новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то в графі 1 слід зазначити номер 11);

– у графі 2 – причину коригування «Зміна кількості»;

– значення граф 3 – 6 відповідають значенням відповідно граф 2 – 5 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 7 необхідно зазначити правильне значення кількості товарів/послуг;

– у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

– графи 9 – 10 заповнювати не потрібно;

– значення граф 11, 12 відповідають значенням відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

– у графі 13 треба зазначити правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

Роз’яснення викладено в ЗІР, категорія 101.15.

 

– Розрахунок коригування – нові вимоги до причин коригування, вичерпний їх перелік і правила заповнення. Хто, коли та яким нормативним документом прийняв? Наслідком змін є масова відмова в реєстрації РК.

Статтею 192 Податкового кодексу визначено порядок коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або в разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюють на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Правила складання розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН врегульовано ст. 192 Податкового кодексу, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (останні зміни внесено наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. № 276), і Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабміну від 29.12.2010 р. № 1246 (останні зміни внесено постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 204).

 

– Як працюють показники податкової історії? Усі одразу чи хоча б один/декілька? Якщо так, то скільки та які саме?

– На сайті ДФСУ оприлюднено перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, установлені Державною фіскальною службою України та погоджені Міністерством фінансів України (лист від 21.03.2018 р. № 960/99-99-07-18).

Отже, платник податків має позитивну податкову історію в разі відповідності одному з таких критеріїв:

  • обсяг постачання/реалізації не перевищує 150 тис. грн на одного покупця – платника податку;
  • 50 % загального обсягу постачання/реалізації неплатнику ПДВ;
  • торгівля однаковими товарами;
  • залишкова вартість основних засобів становить понад 1 млн грн;
  • наявність власних (орендованих) земельних ділянок площею понад 200 га або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності площею не менш як 0,5 га;
  • сплата ЄСВ відповідно до мінімальної з/п х 1,5 раза ≈ 1200 грн;
  • загальна сума сплати ЄСВ та податків і зборів становить понад 5 млн грн.

 

– Коли податкова почне писати в квитанції про блокування, крім критерію, ще й розрахунок показника за критерієм, як це передбачено п. 13 постанови Кабміну від 21.02.2017 р. № 117 (Порядок зупинення реєстрації)?

– Питання належить до компетенції ДФС України.

 

– Запитання щодо термінів: ПН відправлено в ДФС 28.03 об 11.00. Через добу + 4 години є результат доставки. Жодних квитанцій про реєстрацію/нереєстрацію в ДФС немає. Які передбачено строки на отримання ДФС і реєстрацію ПН/РК? Тих, що доставлені в ДФС? Тобто в нас забирають кілька днів на реєстрацію – відкладати на останній день реєстрацію не можна. Автоматичної реєстрації (через пропуск ДФС строків реєстрації) не відбувається.

Відповідно до постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку введення ЄРПН» від 21.02.2018 р. № 204 операційний день триває в робочі дні з 8:00 до 20:00. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинення Реєстру, упродовж операційного дня не проводять (крім аварійних випадків). Якщо 15-те число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий чи неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з вимогами п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунка коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі в текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Ця квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації.

 

– Де в Електронному кабінеті шукати показники D і Р? А головне коли вже?!

– Згідно з п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на 1-ше число календарного місяця, а кожного 10-го числа воно стає доступним платнику податку в Електронному кабінеті.

Відповідно до п. 11 зазначеного Порядку ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10-го числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в Електронному кабінеті.

Електронні сервіси для платників забезпечуються через ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України,

Методолог Електронного кабінету – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, – ДФС.

 

– При поданні уточнюючого розрахунка до декларації (збільшення ПЗ на 1 150 000) надійшла квитанція про неприйняття (були помилки). Подання наступного УР (з тим самим збільшенням ПЗ) відбулося успішно. Результат – за карткою ПДВ проходить один звіт, а за ЄРПН – обидва, що дає недоплату на цю суму. Поясніть причину.

У Єдиному реєстрі податкових накладних уточнюючі розрахунки не відображаються.

Інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для надання відповіді з порушеного питання, тому за потреби пропонуємо повторно звернутися з наданням реєстраційних даних платника та детального опису проведених операцій.

Для докладнішої інформації слід звернутися з письмовим звернення до ГУ ДФС у м. Києві.

 

– Який відділ/орган/департамент (хто конкретно) ДФС може пояснити цифри в графі 6 Витягу («Загальна сума перевищення зобов’язань, зазначених у поданих деклараціях»). Усі податкові було розблоковано, але 20 тис. так і осіли в цьому «перевищенні» і на них зменшилася сума ліміту.

Основні принципи функціонування Системи визначено ст. 200¹ Податкового кодексу та п. п. 33, 34 і 34¹ підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабміну «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 р. № 569 (далі – Порядок № 569).

Починаючи з дати запровадження Системи на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється лише в межах реєстраційної суми, яку обчислюють за формулою, установленою п. 200¹.3 Податкового кодексу та п. 9 Порядку № 569.

Згідно з п. 200¹.3 Податкового кодексу та п. 9 Порядку № 569 однією зі складових показників зазначеної формули є показник (∑Перевищ).

Показник (∑Перевищ) відображає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних і розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

  • сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі ст. 192 Податкового кодексу, що задекларовані платником у податкових деклараціях з ПДВ (з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них), та
  • сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (у тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), і розрахунках коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН.

Формування показника (∑Перевищ) здійснюється автоматично для кожного платника ПДВ за кожний звітний період, починаючи з 1 липня 2015 р., тобто враховується звітність із ПДВ, починаючи з податкової звітності з ПДВ за липень 2015 року, і податкові накладні та розрахунки коригування до них, складені починаючи з 01.07.2015.

Перерахунок показника (∑Перевищ) здійснюється щоразу під час подання декларації з ПДВ / уточнюючого розрахунка за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунка коригування, складених за вказані періоди, на дату такої реєстрації. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (∑Накл) такого платника.

З урахуванням порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань із ПДВ, установленого ст. 187 Податкового кодексу, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які не визнано як помилкові та в яких збільшено суму компенсації, відображають у податковій звітності з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому їх складено (незалежно від дати їх реєстрації в ЄРПН).

У разі складання та реєстрації в ЄРПН розрахунка коригування до податкової накладної, яку не визнано помилковою, на зменшення суми компенсації в межах граничного строку, установленого п. 201.10 Податкового кодексу для такої реєстрації, постачальник зменшує податкові зобов’язання з ПДВ на підставі такого розрахунка коригування в податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, у якому його складено, а якщо такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН з порушенням установлених строків реєстрації в ЄРПН, то в періоді реєстрації розрахунка коригування до податкової накладної в ЄРПН.

У разі розбіжності між відповідними показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН платнику потрібно виправити цю розбіжність шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.

Також повідомляємо, що роз’яснення стосовно алгоритму розрахунку показника ∑Перевищ викладено в листі ДФС України від 11.01.2018 р. № 968/7/99-99-12-03-01-17.

 

– Чому кабінет платника не працює? Постійні збої в роботі.

– Електронні сервіси для платників забезпечуються через ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, і через офіційний веб-портал ДФС України.

Методолог Електронного кабінету – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, – ДФС.

 

– Чому в довідковій всі працівники завжди зайняті? (І рівень їхньої кваліфікації, судячи з відповідей, також залишає бажати кращого.)

– З питань блокування податкових накладних до ГУ ДФС у м. Києві можна звертатися за телефонами: (044) 461-77-11, (044) 461-76-97.

Також для платників податків із столиці Головне управління ДФС у м. Києві запровадило надання роз’яснень із зазначеної теми, що відбувається в Центрі обслуговування платників (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Щоденно в робочі дні (з понеділка по четвер – 17:00 – 18:00, у п’ятницю – 15:45 – 16:45) фахівці ГУ ДФС у м. Києві надають інформаційну допомогу платникам Києва в разі зупинення податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

– Який вичерпний перелік документів, котрі в разі блокування потрібно подати для підтвердження реальності операції?

– Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, передбачено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117.

 

– За якими критеріями та чим керуватися, обираючи коди товарів «згідно з УКТЗЕД, та послуг – згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції під час здійснення моніторингу»? Адже чимало з цих кодів – виробничі цикли.

– Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД та послуг – згідно з ДКПП, що застосовуються під час моніторингу для визначення відповідності податкових накладних / розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції зазначено в листі ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.

 

– Хто є розробником ПЗ для СМКОР? Хто його ліцензував і скільки воно коштувало для України?

– Міністерство фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України.

 

– Як можна з’ясувати, чому підприємству заблокували ПН за критерієм 1.6? Попередньо жодних зауважень не було.

– Листом ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 визначено, що комісії ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

  • платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
  • дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців із дати такої реєстрації;
  • платник податку – юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
  • платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
  • платник податку не подав до контролюючого органу податкову звітність із податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 та абз. 1 п. 49.2 і п. 49.18 Податкового кодексу;
  • платник податку на прибуток не подав до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 та п. 46.2 Податкового кодексу;
  • є податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Для детального аналізу звертайтеся, будь ласка, в ГУ ДФС у м. Києві, зазначивши код платника податку та номер і дату податкової накладної.

 

– Цікавить чітка відповідь ДФС стосовно того, що робити зі старими помилковими ПН, які заблоковано?

– Згідно з постановою Кабміну від 21.02.2018 р. № 117 і п. 15 затвердженого нею Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН письмові пояснення та копії документів, зазначені в п. 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу впродовж 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

 

– Підприємство стало ПДВшником з 01.02.2018. Обсяг – 270 тис. грн за березень, і вони потрапили під блокування. Запитання: де ж ваші горезвісні відсікаючі критерії? Як ви могли заблокувати фірму, яка чиста, біла й пухната та в якої ПК мінімальний, а навантаження за ПДВ скажене? Виходить, що обмеження «до 500 тис. грн» не спрацьовує, якщо ти ПДВшник менше ніж 3 місяці, і саме цей чинник вже є визначальним.

– Відповідно до постанови Кабміну від 21.02.2018 р. № 117, якщо податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

У разі факту блокування податкової накладної з обсягом постачання менше за 500 тис. грн для детального аналізу просимо надати код платника податку та номер і дату податкової накладної.

 

Квитанція: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 27.03.2018 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.29.1 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПH/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку…» як це розуміти? По-перше, п. 2.1 – це пункт із критеріїв ризиковості операцій, а не платника, який до того ж може нівелюватися позитивною історією. А, по-друге, звідки висновок про відповідність п. 1.6 критеріїв ризиковості? Тенденція така, що всіх будуть штучно підганяти під п. 1.6?

– Згідно з вимогами п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну від 21.02.2018 р.  № 117, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунка коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунка коригування зупиняється.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 Критеріїв, то такого платника податків виносять на розгляд Комісії в той самий день і вносять до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, унесений до переліку ризикових суб’єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, визначеним у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають із переліку ризикових суб’єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві й Офісу великих платників податків ДФС.