СТРЕС-ПОЛІГОН для БІЗНЕСУ: Податки та власність – дискусійна панель

  • 20/12/2016

2016 рік став для українського бізнесу справжнім тестом на виживання – реальним стрес-полігоном. Кількість юридичних і фінансових нюансів, впроваджених у 2016 році, навчила багатьох бізнесменів швидко адаптуватися до нових правил гри. Однак процес імплементації нововведень відбувається не безболісно.

Компанія ЛІГА:ЗАКОН провела спеціальне опитування експертів і представників бізнесу – підприємців, юристів, фінансистів, топ-менеджерів, і визначила найбільш актуальні і при цьому стресові нововведення року, які були винесені на порядок денний підсумкової події року – дискусійної панелі “Україна – стрес-полігон для бізнесу.

“ЛІГА:ЗАКОН проводить такі заходи з метою налагодити діалог між бізнесом і владою, і вони по праву вже вважаються візитною карткою нашої компанії”, – прокоментувала Оксана Маляренко, маркетинг-директор компанії ЛІГА:ЗАКОН.

У рамках дискусійної панелі, яка відбулася 15 грудня в Києві  і стала завершальною подією в черзі активностей до 25-річчя ЛІГА:ЗАКОН під слоганом ЛІГА:ЗАКОН.СЕРЙОЗНО, народні депутати, чиновники, представники реального сектору економіки обговорили питання, пов’язані з підвищенням мінімальної заробітної плати, зміною ставки єдиного соціального внеску, а також питання власності.

Під час заходу зазначалося, що з 1 січня 2016 року ставка єдиного соціального внеску (ЄСВ) зменшилася до 22 %, було ліквідовано внесок у розмірі 3,6 %, який утримувався з працівника. Ці зміни були спрямовані, насамперед, на легалізацію зарплат у приватному секторі економіки. Однак істотних змін від лібералізації ставок ЄСВ не відбулося. Аж ніяк не весь малий і середній бізнес вирішив відмовитися від виплати заробітної плати “у конвертах”. Підвищення розміру мінімальної зарплати вдвічі вже з 1 січня 2017 року – ще одна ініціатива уряду, яка може залишити значну частину підприємців за межею виживання.

У владних кабінетах уважають, що такі кроки, насамперед, допоможуть скоротити дефіцит Пенсійного фонду. Водночас роботодавці не надто задоволені таким розвитком подій.

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій вважає, що питання підвищення мінімальної заробітної плати є актуальним, дискусії може викликати хіба що розмір підвищення. “Фактично, мінімальна заробітна плата – це адміністративний інструмент. Він не говорить про рівень зарплат у державі. Він адміністративно дає змогу підтягти рівень мінімальної зарплати в країні до реального рівня”, – підкреслив Андрій Журжій.

press-konf-045

Він впевнений, що зростання мінімальної заробітної плати в перспективі дасть змогу досить серйозно вплинути на надходження до держбюджету та Пенсійного фонду. Це, на думку Андрія Журжія, в свою чергу, дасть можливість збільшити соціальні стандарти, і, відповідно, купівельну спроможність населення.

Перший заступник Голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір зауважив, що втрати бюджету від зниження ставки ЄСВ становлять на сьогодні 93 млрд грн. При цьому дефіцит Пенсійного фонду становить 81,7 млрд.

Він зазначив, що проблема низьких пенсій в Україні – похідна від зарплатної проблеми. “Тому, звичайно, підвищення заробітної плати із січня, на мою думку, це перший крок у реформуванні заробітної плати”, – підкреслив він, додавши, що не може бути при низькій заробітній платі високої пенсії.press-konf-004

В свою чергу, начальник управління адміністрування єдиного внеску та методології Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС України Світлана Кепіна звернула увагу на те, що зі зменшенням ставки ЄСВ спостерігається збільшення Фонду оплати праці в межах 25 %. “Тобто роботодавці, у яких вивільнилися кошти… швидше за все, спрямували (ці кошти) на підвищення заробітної плати”, – вважає вона.

Світлана Кепіна нагадала, що на 2016 рік Міністерством економічного розвитку і торгівлі України фонд оплати праці затверджувався на рівні 589 млрд грн. “Але за попередніми розрахунками ми бачимо, що навіть отримаємо більше… И оскільки збільшується заробітна плата, відповідно, йдуть відрахування податку на доходи фізичних осіб”, – додала вона.

Заступник директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України Тетяна Федченко звернула увагу на питання податку на доходи з фізичних осіб. Вона констатувала зростання надходжень від ПДФО. Так, якщо у 2015 році надійшло 91 млрд грн, то за 11 місяців – уже 112 млрд грн. “Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися більше ніж на 40 %”, – підкреслила вона.

“Що стосується наступного року, то у зв’язку зі збільшенням мінімально заробітної плати… очікується збільшення надходжень з ПДФО більше ніж на 20 %”, – повідомила Тетяна Федченко.

“Рішення про підвищення розміру мінімальної зарплати не можна оцінювати однобічно. З одного боку, можна зрозуміти невдоволення малого бізнесу, для якого підвищується розмір щомісячних платежів. З іншого боку, великий бізнес, який виплачує зарплати легально, також абсолютно справедливо вимагає поставити всіх в однакові конкурентні умови в частині оподаткування зарплат. І, нарешті, необхідність скоротити дефіцит Пенсійного фонду також не можна скидати з рахунків. До речі, якби мінімальну зарплату було підвищено ще рік тому, одночасно зі зниженням ставки єдиного соціального внеску, то ніхто взагалі б не заперечував”, – підсумував першу тему модератор дискусійної панелі, керівник бухгалтерського напрямку компанії ЛІГА:ЗАКОН Юрій Циганок.

press-konf-006

Під час заходу також обговорювалися актуальні питання власності в Україні. Так, у листопаді минулого року Парламент прийняв три законопроекти, які покликані спростити реєстрацію бізнесу та нерухомості. Нове законодавство відкриває можливість для реєстрації бізнесу та нерухомості не лише в реєстраційних офісах, а й у нотаріусів, в акредитованих банках або центрах надання адмінпослуг місцевих рад.

Таким чином, Мін’юст відмовився від частини своїх повноважень, передаючи ці повноваження до приватного сектору та органів місцевого самоврядування. Країною прокотилася хвиля рейдерства. Усі справи схожі: власники бізнесу вважають, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців внесено зміни до складу власників і змінено керівників. Щоб ускладнити боротьбу за повернення власності, власником ставав іноземець чи юрособа-нерезидент.

Нещодавно народні депутати виправили цю помилку – Верховна Рада прийняла так званий “антирейдерський закон”, що посилює захист прав власності при реєстраційних діях, адміністративну та кримінальну відповідальність суб’єктів реєстраційних дій, учасників змови. Як розповів заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Павло Мороз, на дії реєстраторів і нотаріусів, вчинені вже після набрання Законом чинності, надійшло всього 23 скарги, причому в жодному з цих випадків після попереднього розгляду не вбачається ознак рейдерських схем.

У цілому, такі зміни закривають можливості використання більшості звичних для рейдерів способів дій, у тому числі тих, які були розроблені ще в 90-і роки. Зокрема, практично виключено захоплення власності на підставі підроблених рішень судів.

При цьому Міністерство усвідомлює, що рейдери не сидітимуть склавши руки, і готове оперативно реагувати на знову розроблені схеми. До того ж у деяких випадках норми Закону № 1666 прописано не занадто вдало, про що розповіла Вольга Шейко, юрист Asters. Це може спричинити проблеми на практиці саме для добросовісних власників.

У принципі, Мін’юст готовий реагувати на критику, і тому п. Мороз анонсував створення на початку наступного року робочої групи з доопрацювання законодавства з урахуванням нових реалій. До участі в цій групі запрошуються всі зацікавлені особи, які мають пропозиції щодо поліпшення законодавства про державну реєстрацію бізнесу та прав на нерухомість.

press-konf-001

Як зауважив Керівник Центру аналітично-правової інформації компанії ЛІГА:ЗАКОН Олександр Попов, реальні результати впровадження норм “антирейдерського закону” стануть зрозумілі лише у 2017 році. Втім, у будь-якому разі можна констатувати, що на прикладі цього Закону ми можемо бачити чудовий зразок реально ефективної взаємодії бізнесу та влади в процесі вдосконалення законодавства.

“Ми не можемо гарантувати, що 2017 рік буде простим. Україні потрібно буде зробити багато чого. Щоб поліпшити інвестиційний клімат, потрібні реформи, можливо, болісні, які не обов’язково мають миттєвий ефект, але реальні. І наше завдання – небайдужих учасників бізнесу – стимулювати ці реформи, максимально швидко їх запускати і допомагати в просуванні. Не спати, не ховатися за кордоном. Не стояти осторонь, очікуючи, коли за нас це зробить хтось інший. А діяти. Іншого шляху в бізнесу та країни немає”, – підсумувала маркетинг-директор Оксана Маляренко.